+38 044 538-03-60

office@gerz-construction.com

© GERZ Construction Ukraine.Все права защищены

Ukraine, Kyiv

Украина, Киев

  • Facebook Social Icon
1/0
1422628830-9957.jpg

Президент Групи компаній «ГЕРЦ» Олександр Сергійович Ротов в інтерв'ю УНІАН розповів про те, коли можна очікувати відновлення будівельної галузі, поділився своєю думкою щодо урядових ініціатив по запуску програму орендного житла, а також про причини виникнення конфлікту на Донбасі і майбутньому відновленні регіону.

20 Лютого 2015

ІНТЕРВ'Ю ПРЕЗИДЕНТА ГРУПИ КОМПАНІЙ «ГЕРЦ» ОЛЕКСАНДРА СЕРГІЙОВИЧА РОТОВА

Олександр Сергійович Ротов уродженець Маріуполя, однак вчився і починав кар'єру будівельника в Донецьку. За його ж словами, після десятиліть роботи в місті він впізнав його зсередини. У мирний час, наша розмова з власником однієї з найбільших будкомпаній в Україні починався б зовсім по-іншому. Тепер же, бесіду доводиться починати з найбільш болючого для всієї країни питання про Донбас.

Олександр Сергійович, як давно Ви були в Донецьку, чи відомо Вам яка зараз обстановка в місті?


На жаль, останній раз в Донецьку я був у травні минулого року після виборів президента. Я приїхав на один день для того щоб провести нараду і зустріч з замовником в ТРЦ Rose Park. Я пам'ятаю, як ми піднялися на дах ТРЦ і побачили як бомблять аеропорт. Для нас це був шок. Тихий, спокійний місто і раптом справжні бойові дії. Тоді я поїхав з Донецька і більше не повертався, так як знаходиться там було занадто небезпечно. У місті практично запанувала анархія, а різні банди і найманці викрадали людей серед білого дня з метою викупу. Причому часто з полону повертали в кращому випадку покаліченим.


Зараз Ваша компанія не веде жодних робіт у Донецьку?


У Донецьку ми заморозили всі наші об'єкти - 4 будинки. По-перше - туди просто неможливо забезпечити доставку будматеріалів, а по-друге - зараз там просто не дозволяють працювати. З людьми, які зараз там заправляють, ні про що не можна домовлятися. З одними домовишся - завтра інші прийдуть. Той завод, де ми брали бетон для своїх будівництв - віджали «ДНРовци», причому якісь козаки. А я ж не з лякливих. До мене в 90-і стільки «братків» приходило - підрахувати складно. Так от з ними можна було домовлятися. Вони врешті-решт просили їм щось побудувати але при цьому розплачувалися за все до копійки. А я сам за все своє життя ні копійки нікому відкупу не дав. Адже знаю правило: один раз відкупишся - сядуть на шию на все життя. Тому і зараз нікому «відстібати» не має наміру.


Чи відомо Вам, яке на сьогоднішній день на Донбасі співвідношення російських військових, найманців, і місцевих сепаратистів, що приєдналися до бойовиків?


Більшість - наймані люди, які приїхали з Росії за гроші Януковича. Я б сказав, що сепаратистів там взагалі немає, є ошукані люди і маріонетки. Наприклад, політичні фігури, які виступають за від'єднання від України. Хіба вони справжні політики? Звичайно ні. Це наймані люди, які проплачені Москвою. Їх ніхто в місті не знав ніколи. Хтось там був якимось кукловодом, хтось на святах виступав, а тепер керівники «республік». Але справжня проблема в тому, що місцеве населення налякали до напівсмерті. Ще Юлія Тимошенко колись лякала, говорила, що Донбас треба обнести колючим дротом і зробити одну суцільну «зону». Ось ці фрази, кинуті випадково - вони насправді дуже страшні. А після того як їм сказали, що в місто йде українська армія, то вони ще більше злякалися. Так люди і почали ставати сепаратистами. Наприклад, робітник на фабриці трудився, туди влетів снаряд і він вже ввечері йде записуватися в ополчення. Вдень працює, а ввечері чергує на блок-посту. Але я цих людей не виню. Єдине чого вони хочуть - це світу. Хто розпалює ситуацію так це російські спецслужби і пропаганда російських ЗМІ. Думаю, РФ давно готувало такий сценарій.


Але як же їм так легко вдалося ввести людей в оману?


Донецьк був сучасний, прогресивний місто. Але сила російських ЗМІ занадто велика. Почали речі з захоплення телевеж і відключення українських каналів. Тепер там немає нашою інформацією взагалі ніякої. А якщо ви подивіться кілька днів «Росія 24» або інший подібний канал, то зрозумієте, як складно не піддатися тієї інформаційній пропаганді, яку вони транслюють. Дивишся, розумієш що це брехня, але через якийсь час починаєш вірити. У них система пропаганди настільки добре відпрацьована, що люди стають абсолютно зомбовані. Люди в Донецьку змінилися зовсім, у мене там багато друзів і знайомих і я їх не впізнаю. Обстріляли Піски - Україна стріляє, обстріляли Докучаєвськ - Україна, літак Малайзійський - теж наші збили. Люди в це щиро вірять, незважаючи на те, що це абсурд і маразм. Вірять, що українські фашисти прийдуть і будуть їх вирізати, бо так говорять по російському телебаченню. Причому чим неймовірніше брехня, чим менш вона правдоподібна - тим більше в неї вірять. Вся Росія лежить на цій голці зомбування. Не дивно, що і Донбас ліг.


Як вважаєте, могли українська влада запобігти цьому на початковому етапі?


А у нас просто не було на той момент влади. У нас не було президента, і навіть армії не було.


А зараз який вихід із ситуації на вашу думку?


Я вважаю, що на поступки йти не можна, але вести переговори потрібно. В тому числі, за допомогою посередників з Європи та США.


А з ким же розмовляти? З найманцями?


Звичайно ні, тільки з першою особою, з Путіним, з тим, хто цю кашу заварив. Ніхто більше не здатний цю проблему вирішити. Команда повинна бути від нього. Але, на жаль, зараз він в неадекваті і його поведінка дуже складно прогнозувати. Хоча я не думаю, що він зважиться на повномасштабне вторгнення.


Володимир Константинов, який раніше очолював Верховну Раду АР Крим, навесні поточного року фактично сприяв анексії Криму Росією. До відходу в політику Константинов очолював будкомпанію «Консоль». Чи були Ви знайомі з ним і знаєте, як він докотився до такого життя?


Так, ми були знайомі. Я з ним познайомився ще коли він був на гребені хвилі, коли його компанія розвивалася. Тоді він був цілком адекватним і логічним людиною. Але потім, мені здається, що він не зміг пройти мідні труби, почав вірити в те, що він неперевершений і невразливий, що володіє своєю долею і долями інших людей. Зрештою, просто втратив відчуття реальності. Він опинився в ситуації, коли був повинен більше мільярда гривень. Він виводив з компанії гроші, були божевільні порушення. Вони брали аванси, гроші витрачалися, а вдома не будувалися. І коли прийшли росіяни - вони знали, на які слабкі місця натиснути.


Тобто, всі його рішення, пов'язані з анексією Криму, були пов'язані з його бізнес діяльністю?


Абсолютно в цьому впевнений. Ще раз повторюся. Вони знаходять ті слабкі точки, на які можна натиснути. Він був відомою особистістю, його знав на півострові кожен. А фінансова ситуація у нього була дуже складна. Вони його фінанси витягли, але придбали його душу. Може він цим і не був задоволений. Але потрапивши в порочне коло, вибратися вже неможливо.


Повертаючись до діяльності компанії «Герц», в Криму у Вас немає ніяких активів?


У Криму ми закінчили всі проекти до анексії. Останнє, що ми там будували це готель Radisson. Ми встигли його добудувати, віддали ключі, а з нами повністю розрахувалися. Загалом, по Криму конкретно наша компанія нічого не втратила.


Які проекти компанія реалізує на сьогоднішній день?


Будуємо в Київській області, в Донецькій і в Полтаві. Конкретніше про проекти говорити не можу, тому що це потрібно узгоджувати з замовниками. А взагалі у нас сильно впали обсяги. Зараз працюємо з «Ашан» та деякими дрібними об'єктами по сільському господарству. В цілому працюємо всього на 15-20% від своїх потужностей.


За даними Держстату, обсяги будівництва в 2014 році впали по всій країні - майже на 22%, до 50,2 млрд грн. Як Ви вважаєте, чи продовжиться зниження в поточному році?


Думаю так, оскільки будівельна галузь однією з перших реагує на негативні тенденції в економіці. Світові рейтингові агентства прогнозують Україні падіння ВВП на рівні 3-5%. При реалізації такого сценарію я очікую скорочення обсягів будівельних робіт в межах 15-25% порівняно з 2014 роком.


За підсумками 2014 невелике зростання обсягів будівництва був зафіксований лише в житловому сегменті. Як йдуть справи з продажем житла, чи відчувається зниження попиту?


На ринку житлової нерухомості ситуація неоднозначна. З одного боку, в умовах девальвації гривні та недовіри до банківської системи, населення цікавиться купівлею житла, але, як правило, це недорогий сегмент. На сьогоднішній день дороге житло практично не купується. До того ж, житлова нерухомість має вкрай еластичним попитом - при зростанні цін в 1,5-2 рази, попит може знизитися в рази, що ми зараз і спостерігаємо. По ідеї, населенню логічно було б вкладати гроші в житло з метою їх заощадження, що також стимулювало б розвиток будівельного ринку та економіки в цілому. Однак з урахуванням війни в країні багато хто воліє притримати свої заощадження на «чорний день».


У сформованій ситуації на реалізації яких проектів краще зосередитися будкомпаніям?


На сьогоднішній день більшості компаній залишається добудовувати існуючі проекти, адже залучити кошти на реалізацію нових практично нереально. Бізнес та гроші люблять тишу, тому поки на Донбасі тривають бої й існує хоча б теоретична ймовірність повномасштабного вторгнення Росії, - інвесторів не буде. В умовах відсутності інвесторів і банківського кредитування джерелом фінансування міг би бути державний бюджет і якісь урядові програми, що передбачають модернізацію інфраструктури або житлове будівництво. Однак всі ми розуміємо, що можливості держави зараз мінімальні і є важливіші напрямки, які потребують значних фінансових коштах.


Як вважаєте, коли можна очікувати відновлення будівельного ринку в Україні?


Не раніше 2017 року. Ми всі сподіваємося, що в 2016 році відбудеться якась стабілізація, а 2017 - позитивні зрушення. Взагалі прогнозувати досить складно, але я глибоко переконаний, що як тільки стабілізується ситуація з нашим північно-східним сусідом, то в країну підуть інвестиції. Адже вільних грошей у всьому світі достатньо. Більше того, я переконаний, що Україна може стати фінансовим раєм починаючи з 2017 року і по 2025 рік. За моїми оцінками, у цей період інвестиції в Україну будуть вимірюватися не десятками, а сотнями мільярдів доларів.


Однак до початку бойових дій зарубіжні інвестори не поспішали вкладати в Україну ...


Ви праві і на це було безліч причин, серед яких надмірна бюрократизація і масштабна корупція. Наприклад, в будівельній сфері у нас дуже складна і корупційна процедура отримання права на земельні ділянки. Те ж саме можна сказати і про процедуру підключення до інженерних мереж. У Конфедерації будівельників ми намагалися ініціювати її зміну ще в 2013 році, проте тоді свої інтереси пролобіювали монополісти природних ресурсів. Зараз будемо працювати з новою владою, щоб змінити цю систему. Також будемо наполягати на скороченні термінів землевідведення. За оцінками конфедерації терміни можна скоротити в 3 рази за рахунок скасування процедури отримання проекту землеустрою при наявності зонінгу територій, затвердженого місцевими органами влади.


Після приходу до влади уряд Яценюка призупинило реалізацію державних житлових програм. Це було вимушене рішення?


Рішення цілком зрозуміле - у бюджеті просто немає грошей. А ті що є, йдуть на більш важливі речі. Наприклад - переоснащення армії.


Однак Держфонд сприяння молодіжному будівництву реалізовує низку програм, запевняють, що виділяються гроші швидко повертаються до держбюджету у вигляді податків і стимулюють економіку за рахунок залучення коштів від населення ...


Це блеф. Судіть самі: за рахунок виділення 200 млн грн з бюджету вдасться побудувати лише 2 будинки на всю країну. Хіба це серйозно? Нам потрібно 10 млрд грн. Ми в конфедерації вважали, що від 2 до 4 млрд грн потрібно було коли долар коштував 8 грн. Зараз, коли він уже більше 16, то для того щоб нормально ці програми запустити потрібно в бюджет включати мінімум 4-6 млрд грн. Але зараз таких грошей у бюджеті немає.


У той же час, нещодавно з'явилася інформація, що уряд розробляє програму орендного житла. Вам відомі деталі даної програми?


Наскільки мені відомо, в Мінрегіоні зараз є різні ідеї з приводу цієї програми, але знову ж таки, під неї має бути замовник. І тут є тільки 2 варіанти - замовником виступає або держава або приватний інвестор, який дає кошти, будує прибуткові будинки і люди, не купуючи це житло, орендують його. Такі програми досить поширені по всьому світу. По суті, коли стабільно працює економіка держави і можна планувати свій дохід, тоді про таку програму можна вести мову. Однак зараз, на базі того що є в країні - реалізація такої програми просто нереальна. Більше того, я вважаю, що дана програма як мінімум до 2017 року просто не актуальна. Хоча у відновленні житлових програм в чому зацікавлені і житлові забудовники, адже участь у цих програмах їм вигідно.


Останнім часом багато говорять про відновлення Донбасу після війни. Чи можете Ви оцінити обсяг коштів, який для цього необхідний і має намір компанія «Герц» учавствовать в проектах з відновлення регіону?


В даний момент оцінити обсяг коштів вкрай складно. Але зрозуміло що це величезні гроші. Тільки відновлення донецького аеропорту обійдеться мінімум в 500 млн дол. По всьому регіону в цілому існують різні оцінки - від 2 до 10 млрд дол. І в умовах триваючих бойових дій обсяг необхідних інвестицій може зрости в рази. «Герц» готовий брати участь у відновленні, але абсолютно ясно, що говорити про які-небудь умовах поки рано. Проте вже зараз Україна повинна створювати фонди відновлення. Причому ці фонди повинні контролювати не чиновники, а громадські організації. Бо якщо чиновник буде контролювати якийсь фонд, у нього завжди буде спокуса переполовинити його. Донори фонду та інвестори повинні входити до наглядових рад цих фондів, і за заявками місцевих властей приймати рішення - куди саме спрямувати кошти. При реалізації такої схеми гроші не будуть розкрадатися, а будуть йти на найбільш важливі для регіону проекти.


Як вважаєте, чи справляється уряд з програмою допомоги переселенцям зі сходу?


Вважаю, що ні. Є окремі моменти, але цільною і дієвої програми в уряду немає. Справа в тому, що більшість переселенців вже не повернутися на Донбас. Повернеться максимум 20%. Решту переселенців потрібно забезпечувати в першу чергу не житлом, а роботою. Має бути комплексна програма.


Але ж урядова програма компенсацій вартості оренди житла, якраз і припускає, що завдяки такій схемі переселенці зможуть знімати житло там, де є робота, хіба ні?


Компенсація могла б бути хорошим механізмом. Але проблема у ставленні до переселенців зі сходу. До них величезна недовіра. На роботу їм влаштуватися дуже складно, так як їх просто не хочуть брати. Думаю, що саме цю проблему уряду потрібно вирішувати в першу чергу, а не забезпечувати їх житлом або компенсацією на знімання житла.


Разом з партією «УДАР» до влади в столиці прийшло чимало учасників будівельної галузі. Найбільш відомий з них - глава компанії «К.А.Н. Девелопмент »Ігор Ніконов, що нині є першим заступником голови КМДА. Існують побоювання, що метою експансії будівельників в органи влади є лише бізнес інтереси ...


Ну, в голову залізти адже нікому не можна. А на словах всі йдуть заради міста і заради людей. Але знаючи Ніконова, я скажу що він йшов не заради своїх інтересів. А всіх інших я не знаю. Але думаю, що є й такі, хто прийшов у Київраду щоб заробляти. В цілому ж я вважаючи, що в місцевих органах влади точно не повинно бути політиків. Повинні бути господарники і професіонали. Вони повинні розуміти проблеми міста та шляхи їх усунення. Ось це функції міської адміністрації. Той же Ніконов повинен відірватися від своєї компанії. Його компанією тепер має бути місто. Він повинен нести ідеї як облаштувати місто і як зробити його краще. Ніконов грамотна людина. Думаю, він знає, що потрібно робити і буде це робити.


В останні роки в Києві почастішали випадки протестів проти забудови. При цьому багато будкомпанії найчастіше називають такі протести замовними. Як насправді йдуть справи?


Відповім так: 2005 рік приніс не лише демократію, тоді ж у нас з'явилася професія - «протестувальники». Але ця професія пов'язана не з розвитком, а з деструктивом. Люди, які не вміють заробляти по-іншому, стоять на обліку певних структур, у яких є список з 3, 4, 5 тис. Осіб. Цих людей можна швидко зібрати, заплативши їм від 100 грн і більше. Так ось у будівництві бувають 2 види проплачених мітингів: або замовлення від конкурента, або просте вимагання. Серед таких здирників і криміналітет і колишні працівники правоохоронних органів. Вони шукають слабаків, які злякаються і заплатять. У них ця схема дуже добре вибудувана і зловити їх на цьому дуже непросто. Ми працювали і з прокуратурою Києва і з міліцією - безрезультатно.


Невже всі мітинги замовні, а самі будівельники білі і пухнасті?


Ні звичайно, але якщо забудовник не виконує закон, дає хабарі за дозволи на будівництво і хоче будувати там де не можна - це одне. Але якщо технічно все зроблено правильно, якщо ти пройшов всі законні етапи, які не порушуєш ніяких норм і правил, то хочу-не хочу тут не повинно працювати. У демократичному суспільстві на першому місці має бути верховенство права, а не вуличні протести.